Наташа народилася від другої вагітності та других пологів. Як і старша сестра Оля, дівчинка народилася абсолютно здоровою дитиною. За спогадами мами Наташі, Віри Гаврилівни, у пологовому будинку тоді була якась інфекція, і щеплення новонародженої відразу не зробили, АКДС дівчинка отримала в один рік. До цього часу у Наташі вже з'явився белькіт, вона говорила звуки, починала говорити слова. Після щеплення у доньки мова зникла, вона жодного звуку не говорила....
Ця дівчина подзвонила в Інститут у суботу. На вихідних консультації у нас не проводяться, та вона так благала прийняти її без черги, що наша адміністратор не витримала, передала її прохання професору і той дозволив дівчині приїхати на прийом. Правда, оце її « у мене кіт помер» спочатку визвало у адміністратора бажання відповісти щось на кшталт «вибачте, але ми допомагаємо людям, які потребують психологічної допомоги і підтримки, а смерть Вашого кота – не дуже серйозна причина для звертання до нас», та ці слова пацієнтка не почула, її запросили на консультацію...
мама Наталія, Микита. 6 років, м. Новомосковськ, Україна
Мене звати Наталя. Син Микитка. 6 років. Місто Новомосковськ. Діагноз РАС. До професора звернулися за 1 рік 10 місяців і з того часу пройшли 10 етапів лікування. І саме з того часу життя нашої родини та життя Микити змінилося. Коли ми приїхали вперше, у сина були майже всі симптоми РАС,...
Багато хто тут нас уже знає, нашу історію. Ми пройшли повні 7 етапів. Нашим покращенням немає кордонів. Тарас здоровий на всі 300%, від того хлопця, з яким я вперше приїхала до Професора, не лишилося нічого. Тарас ходить до звичайної школи. Був на інклюзії, але останні півроку він самостійно навчався, і в нього все вийшло. Так, були моменти, коли він не хотів навчатися, але всі діти такі самі. Він справлявся відмінно, цілком був присутній під час уроків і брав участь у них.
У Платона ЗПР, затримка розвитку і сьогодні ми завершили 1 етап 1-го курсу лікування в інституті. Сказати, що я в захваті, це просто промовчати! З 2-х років ми почали помічати в сині не типову поведінку для дитини її віку, і миттю звернулися до фахівців: педіатрів, неврологів, психіатрів - «Чекайте до 2.5 років, а там подивимося, може переросте», - чула я від них....
Вперше звернулися до професора у 2 роки 6 міс з діагнозом РАС та ЗПМР. Наша історія розпочиналася банально. Я лікар – гінеколог. Щаслива, довгоочікувана вагітність, яка протікає без будь-яких ускладнень. Пологи вчасно шляхом операції кесаревого розтину. Ускладнень під час операції та після не виникало, як здавалося на перший погляд. Проте, вже вдома почали виникати перші тривожні симптоми. Новонароджена дитина спала по 6-7 годин на добу. Практично весь час плакав і кричав. Я з жахом згадую ці ночі. Щомісяця зверталася до лікарів, намагалася зрозуміти, що відбувається з дитиною. У відповідь: це зуби, це гази, це його примхи, це характер. Все пройде, треба зачекати...
мама Ліля, син Вадим 6р. Дніпропетровська обл. Україна
Я мама Ліля, син Вадим 6 років. Аутизм. Дніпропетровська область. Пройшли 6 етапів та 3 підтримки. Потрапили ми до професора у 4 роки, коли всю надію на здорове майбутнє дитини вже було вичерпано. Пройшовши 1 етап, ми відразу помітили поліпшення. Дитина стала слухнянішою, уважнішою, з нею стало простіше навіть просто...
Після 1 етапу Тимофій став розуміти звернену мову, перестав боятися гуляти на дитячих майданчиках, перестав боятися дітей, став грати в м'ячик. Налагодилася дрібна і велика моторика, вивчив алфавіт, кольори, цифри, рахує до десяти, почав говорити, співає пісні, які йому подобаються… Через кілька днів лікування у Лізи пішов енурез, налагодилася комунікабельність, вона перестала соромитися спілкуватися з дітьми, зараз швидко знайомитись із ровесниками, набрала необхідну вагу, почала менше хворіти – раніше постійно хворіла, рятували лише антибіотики.
батьки Максим і Катя, діти Маша і Матвій, м. Херсон, Україна
Перший раз ми приїхали до професора Рахманова в НИИ у стані повного розпачу, оскільки в обох дітей були в повному наборі всі ознаки класичного раннього дитячого аутизму: діти не спали, не говорили, не їли, була вибірковість у їжі, не відгукувалися на ім'я, постійно плакали, не розуміли звернену мову, було порушено санітарно-гігієнічні норми поведінки, нетримання сечі і калу та багато - багато іншого. Єдине, чого не було – агресії. Життя було заповнене їх безперервними істериками, махання руками, біганням вздовж стін...
Сільвія, мама Сашка та Рената, сел. Лиманське, Україна
Сашко не говорив, не реагував на звернене мовлення, спотикався і падав при ходьбі, був гіперактивний, постійно плакав, у нього була алергія на солодке, з народження були запори, ходив у туалет один раз на 4-5 днів... З першого дня лікування в Інституті Сашко почав спокійно спати. Ще дуже важливе – він сходив у туалет і так тепер щодня, запорів більше немає. Це просто диво! Вже на четвертий день лікування Саша почув, що в сусідній кімнаті плаче дитина і почала показувати мені, як би терти очі. Значить, мій син чує!
