Діагностика та лікування

У НДІ проходять лікування та реабілітацію пацієнти з органічними та функціональними розладами, такими як: аутизм, РАС, затримка психічного розвитку ЗПР, затримка психо- мовленнєвого розвитку ЗПМР, затримка психо- моторного розвитку ЗПМР, ДЦП, ураження ЦНС, генетичні порушення, нейросенсорними (сенсоневральними) порушеннями слуху, заїкання, тики, енурез, енкопрез, та поведінкові розлади, різні невротичні та соматоформні розлади: розладами харчових навичок, анорексія, булемія, сомотоформною вегетативною дисфункцією (вегетосудинна дистонія), неарози та інші.

Треба врахувати те, що у хворих з обмеженими можливостями надалі розвиваються вторинні невротичні та соматоформні розлади, які ускладнюють їхню подальшу реабілітацію та адаптацію у мікро- та макросередовищі.

Останнім часом статистика шле нам дуже тривожні сигнали: все частіше лікарі-психіатри діагностують у представників підростаючого покоління схильність до невротичних та соматоформних (психосоматичних та вегетативних) розладів.

Слід зазначити, що це явище виникло не так на порожньому місці. Особи з психічними, у т.ч. невротичними та соматоформними (психосоматичними та вегетативними) розладами становлять чималу частину населення в розвинених країнах світу.

Понад те, порівняльний аналіз показує, що розлад психіки ризикує кожен четвертий житель планети. За даними Всесвітньої Організації Охорони здоров’я (ВООЗ) кожна четверта-п’ята людина у світі страждає на ті чи інші психічні або поведінкові розлади. Ось цей фактор змушує співдружність профільних лікарів активно впливати на процес. Впливати, а чи не замовчувати тривожну статистику, не ігнорувати проблему.

До речі, депресія посідає третє місце у переліку вищезгаданої групи захворювань. Проте за прогнозами ВООЗ до 2030 року депресія твердо займе лідируючу позицію. І вже сьогодні діагноз “депресія” лікарям-психіатрам доводиться ставити хворим, що прийшли на прийом, щодня і не раз.
Переважна більшість хворих це діти та підлітки.

До цього часу вплив невротичних та соматоформних розладів на хворих з обмеженими можливостями не був предметом спеціального вивчення. Тому не розроблено методи впливу на психічні (когнітивні) функції хворих з метою надання медико- та психосоціальної допомоги, покращення умов їх існування, соціалізації, залучення до трудової та суспільної діяльності, медичної та соціальної реабілітації, формування адекватного відношення та реакції на соціально-несприятливі ( психотравмуючі) фактори. Соціально-несприятливі (психотравмуючі) фактори ведуть до появи нових функціональних розладів, які побічно чи прямо впливають на поведінкове, когнітивне та соціальне життя, а також перешкоджає (ускладнює) правильну діагностику та повноцінну реабілітацію хворих.

Для діагностики та проведення лікувально-реабілітаційних заходів наш НДІ оснащений різними технічними засобами. В інституті функціонує постійна школа для батьків та сімей, які мають хворих дітей та членів сім’ї.

В результаті багаторічних пошуків та спостережень розроблено понад 30 безмедикаментозних методик, що дозволяють усунути невротичні та соматоформні розлади у хворих, проводити медико- та психосоціальну реабілітацію.

Для об’єктивізації проведених реабілітаційних заходів як основні використовуються електрофізіологічні (ЕЕГ, ЕхоЕГ), аудіометричні, клініко-анамнестичні, клініко-психопатологічні та соціально-психологічні методи дослідження та інші. Крім того, за потреби проводиться комплексне обстеження хворих із залученням висококваліфікованих спеціалістів.

При наданні лікувально-реабілітаційної допомоги основна перевага надається безмедикаментозній терапії. Лікувальний процес поєднаний з психофізичними та психофізіологічними впливами (метод професора Рахманова В. М.), під час яких здійснюється інтенсивне тренування мови.

Під час медико- та психосоціальної реабілітації активно здійснюється навіювання (сугестія), яка складається з двох частин: сугестія в неспаному стані, у вільному спілкуванні, та навіювання у стані релаксації, гіпнотичному стані (за згодою пацієнтів та їхніх батьків, родичів).

В інституті регулярно проводяться музичні та літературні вечори, працетерапія, які додатково сприяють тренуванню мови, розвитку у хворих з аутизмом та аутистичного спектру кола розладами залишків слуху, соціальної реабілітації хворих, у т.ч. із неврозом.

Завершальним етапом реабілітації хворих є створення для них максимального комфорту, наближення їх до активної невимушеної соціальної комунікації та вербалізації (промови), формування адекватного ставлення до негативних психотравмуючих, соціально-несприятливих ситуацій та інші.

Після лікування хворі перебувають під постійним наглядом лікарів, які проводять підтримуючу терапію, психологічні, електрофізіологічні та інші обстеження.

Відгуки про лікування
мама Ігоря, м. Бровари, Україна
Ми із сином Ігорем закінчили шостий етап лікування. Про те, що ми пережили до лікування в Інституті, можна написати не те що статтю, а цілу книгу. Про Інститут дізналися від сім’ї Гнатишних, з якими познайомилися випадково, гуляючи з собакою в парку. Потім виявилося, що діти у нас ходять до однієї...
Читати повний відгук
мама Маші, 6 років, Дніпропетровська область
Лікування ДПЦ, Маша 6р. Україна Два дні тому закінчили 1 етап лікування, я на загальних зборах розповідала про наші успіхи, як нормалізувався сон... Почала пити з чашки, припинилися істерики... Стала рівніше тримати спинку і самостійно сидіти на ліжку близько 15 хвилин.
Читати повний відгук
мама Олександра, син Ваня, м. Київ, Україна
Мене звуть Олександра, мама Вані м. Київ, мій номер для зв’язку 0960120598, Діагноз: ЗПР. Потрапили до професора у 3,4 роки. З чим приїхали: 1. Відсутність мови; 2. ⁠Ні розуміння зверненого мовлення; 3. ⁠Відсутній зоровий контакт; 4. ходив і спав у памперсах (не було відчуття, коли хотів у туалет); 5. ⁠немає...
Читати повний відгук
Читати схожі відгуки