Перший етап лікування довелося перервати… Почалася війна, родина виїхала до Німеччини. Там мама Ганна намагалася лікувати хлопчика. Але, як вона розповідає, дитину з таким діагнозом дуже складно консультувати у медиків. Адже в Німеччині таким дітям необхідна медична допомога не надається, вважається, що батькам треба змиритися зі станом дитини та жити далі...
11 годин 40 хвилин у польоті рейсом зі США – Майамі – Варшава, потім автобусом до Львова, далі – поїзд Львів – Дніпро. Такий шлях подолали цього разу, щоб дістатися Дніпра та продовжити лікування. Дені помітно підріс, витягнувся, схуд. Ми раді бачити усмішку на його обличчі. Дені проходить 3й курс лікування. У всьому світі вважається, що аутизм невиліковний, і лише в Інституті під керівництвом професора Рахманова завдяки розробленій авторській безмедикаментозній методиці лікують таких дітей, дають їм шанс соціалізуватися в суспільстві. Коли ми розповідали про поліпшення після лікування у професора Рахманова американським лікарям, то чули у відповідь: «Ми раді, що Вам допомагають, але не віримо, що це можливо»...
Наш Ярик народився здоровою та нормотипною дитиною, радував усіх рідних та знайомих, щодня новими досягненнями. Але в 1,5-2 роки я стала помічати що він змінюється, не відгукується, не грає, робить якісь рухи, не виявляє інтерес до дітей і не розуміє що від нього хочуть. І тут почалися три роки якогось жаху... діагноз РАС...
Ми сім’я з Києва, з прекрасним сином Сашком, нам 4.10 і ми пройшли 1 етап лікування аутизму, на жаль раніше не знали про цей чудо-центр (НДІ) та унікальну методику професора Рахманова. Але ми дуже раді, що маємо можливість проходити лікування. Ми мали багато проблем — офіційний діагноз аутизм. Дитина відвідує...
4 км черга з машин. Таку ситуацію ми спостерігали нещодавно на українсько-польському кордоні, коли їхали з Німеччини до Дніпра. Нам дуже допомогло те, що ми мали запрошення з Інституту на лікування. Завдяки цьому запрошенню нас пропустили без черги. Я пояснила митникам, що ми не можемо з такою дитиною з атиповою...
Давид Ковальов разом з мамою зараз проживають у Німеччині. В нашому Інституті у них є справжні друзі. - Давид сказав одному хлопчику тут: «Звільни ліжко, тут Ельміра лікуватиметься». Ми познайомилися та потоваришували під час лікування в Інституті. Спілкуємось і в Німеччині, куди теж виїхали з маленького селища на Донеччині. І ось разом приїхали на черговий етап лікування.