Діагностика та лікування

У НДІ проходять лікування та реабілітацію пацієнти з органічними та функціональними розладами, такими як: аутизм, РАС, затримка психічного розвитку ЗПР, затримка психо- мовленнєвого розвитку ЗПМР, затримка психо- моторного розвитку ЗПМР, ДЦП, ураження ЦНС, генетичні порушення, нейросенсорними (сенсоневральними) порушеннями слуху, заїкання, тики, енурез, енкопрез, та поведінкові розлади, різні невротичні та соматоформні розлади: розладами харчових навичок, анорексія, булемія, сомотоформною вегетативною дисфункцією (вегетосудинна дистонія), неарози та інші.

Треба врахувати те, що у хворих з обмеженими можливостями надалі розвиваються вторинні невротичні та соматоформні розлади, які ускладнюють їхню подальшу реабілітацію та адаптацію у мікро- та макросередовищі.

Останнім часом статистика шле нам дуже тривожні сигнали: все частіше лікарі-психіатри діагностують у представників підростаючого покоління схильність до невротичних та соматоформних (психосоматичних та вегетативних) розладів.

Слід зазначити, що це явище виникло не так на порожньому місці. Особи з психічними, у т.ч. невротичними та соматоформними (психосоматичними та вегетативними) розладами становлять чималу частину населення в розвинених країнах світу.

Понад те, порівняльний аналіз показує, що розлад психіки ризикує кожен четвертий житель планети. За даними Всесвітньої Організації Охорони здоров’я (ВООЗ) кожна четверта-п’ята людина у світі страждає на ті чи інші психічні або поведінкові розлади. Ось цей фактор змушує співдружність профільних лікарів активно впливати на процес. Впливати, а чи не замовчувати тривожну статистику, не ігнорувати проблему.

До речі, депресія посідає третє місце у переліку вищезгаданої групи захворювань. Проте за прогнозами ВООЗ до 2030 року депресія твердо займе лідируючу позицію. І вже сьогодні діагноз “депресія” лікарям-психіатрам доводиться ставити хворим, що прийшли на прийом, щодня і не раз.
Переважна більшість хворих це діти та підлітки.

До цього часу вплив невротичних та соматоформних розладів на хворих з обмеженими можливостями не був предметом спеціального вивчення. Тому не розроблено методи впливу на психічні (когнітивні) функції хворих з метою надання медико- та психосоціальної допомоги, покращення умов їх існування, соціалізації, залучення до трудової та суспільної діяльності, медичної та соціальної реабілітації, формування адекватного відношення та реакції на соціально-несприятливі ( психотравмуючі) фактори. Соціально-несприятливі (психотравмуючі) фактори ведуть до появи нових функціональних розладів, які побічно чи прямо впливають на поведінкове, когнітивне та соціальне життя, а також перешкоджає (ускладнює) правильну діагностику та повноцінну реабілітацію хворих.

Для діагностики та проведення лікувально-реабілітаційних заходів наш НДІ оснащений різними технічними засобами. В інституті функціонує постійна школа для батьків та сімей, які мають хворих дітей та членів сім’ї.

В результаті багаторічних пошуків та спостережень розроблено понад 30 безмедикаментозних методик, що дозволяють усунути невротичні та соматоформні розлади у хворих, проводити медико- та психосоціальну реабілітацію.

Для об’єктивізації проведених реабілітаційних заходів як основні використовуються електрофізіологічні (ЕЕГ, ЕхоЕГ), аудіометричні, клініко-анамнестичні, клініко-психопатологічні та соціально-психологічні методи дослідження та інші. Крім того, за потреби проводиться комплексне обстеження хворих із залученням висококваліфікованих спеціалістів.

При наданні лікувально-реабілітаційної допомоги основна перевага надається безмедикаментозній терапії. Лікувальний процес поєднаний з психофізичними та психофізіологічними впливами (метод професора Рахманова В. М.), під час яких здійснюється інтенсивне тренування мови.

Під час медико- та психосоціальної реабілітації активно здійснюється навіювання (сугестія), яка складається з двох частин: сугестія в неспаному стані, у вільному спілкуванні, та навіювання у стані релаксації, гіпнотичному стані (за згодою пацієнтів та їхніх батьків, родичів).

В інституті регулярно проводяться музичні та літературні вечори, працетерапія, які додатково сприяють тренуванню мови, розвитку у хворих з аутизмом та аутистичного спектру кола розладами залишків слуху, соціальної реабілітації хворих, у т.ч. із неврозом.

Завершальним етапом реабілітації хворих є створення для них максимального комфорту, наближення їх до активної невимушеної соціальної комунікації та вербалізації (промови), формування адекватного ставлення до негативних психотравмуючих, соціально-несприятливих ситуацій та інші.

Після лікування хворі перебувають під постійним наглядом лікарів, які проводять підтримуючу терапію, психологічні, електрофізіологічні та інші обстеження.

Відгуки про лікування
мама Оксана
Ми пройшли 1 етап лікування, синові 7 років, діагноз: ранній дитячий аутизм, затримка психомовного розвитку ЗПМР, загальне недорозвинення мови (ЗНМ) 2 рівня, алалія, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю СДУГ. Спочатку про покращення. Була велика проблема: носові кровотечі (без перекису водню з дому не виходили). Приїхали на лікування і через 5...
Читати повний відгук
мама Міши 5.4 роки, м. Чернігів, Україна
Я мама Михайла 5.4 роки, ми з Чернігова. Я сама лікарка. Лікування почали з 8 міс, він народився недоношеним із двійнят, була гідроцефалія, крововилив у головний мозок, ДЦП… У процесі лікування діагнози змінювалися на органічну поразку головного мозку, потім розлад аутистичного спектру (РАС). Перепробували все, що могли дозволити фінансово: всі...
Читати повний відгук
мама Марина, Ігнат 3.9 років, м. Вінниця, Україна
Доброго дня! Я Марина, мати Ігната (3 роки 9 місяців). Місто Вінниця. Тел. 380631261041. Діагноз: Синдром дефіциту уваги та гіперактивність СДУГ, затримка мовного розвитку ЗПМР. Ми розпочали лікування сина з 2-х років. Водили до неврологів, приймали приписані ліки. Знову приводили до неврологів, вони казали нам, що приземлим дитину, переросте. Але...
Читати повний відгук
Читати схожі відгуки