Лікування ЗПР (2 етапи)
мама Катя, син Марк, м. Кривий Ріг, Україна
Поділитися сторінкою в соц. мережах:
Доброго дня. Я Катя, мама Марка, сьогодні саме виповнилось 4 роки. Потрапили в НДІ в 3,4 роки, в вересні 2023 року. До центру уміли не особо багато чого:
- Горщика взагалі боявся, навіть хвилини не сидів на ньому. Вдома в трусах, впісявся так і ходив в мокрих, на вулицю одягали підгузок.
- На імя відгукувався на 5-10 раз.
- Був дуже гіперактивний. в ігрі на 2 хв не вистачало терпіння.
- Спав погано. Міг прокинутись посеред ночі, плакати і кричати.
- Займатись було неможливо, концентрації не було ні на одну хвилину.
- Їсти умів, але дуже лінувався, завжди під мультики, і догодовувала.
- Боявся лікарів і дуже гучних звуків (шум бензопил, шум мотоцикла, машини,
громку музику) - Не хотів ходити: або в велосипеді катати, або нести.
Звертались до неврологів, психіатра. Пили ноотропи, вітаміни.

Пройшли 2 етапа: один в вересні, другий в квітні. Після 2-ох етапів зʼявився прогрес, а саме:
- Почав сам ходити. Багато ходити. На руки не проситься.
- Зʼявилась концентрація: у логопеда хвилин 40 займається спокійно
- Ходе на горщик: я по годинам говорю що потрібно на горщик, сів, зробив діло, і дає зрозуміти що сходив на горщик. І ось як пару днів назад зрозумів, що потрібно знімати мокрі труси, штани і носки як упісяється.
- Вивчили кольори, дає правильно фломастери, пластилін.
- Навчився їздити на біговелі-мотоциклі в центрі.
- Перестав боятися лікарів і лікарні. До гучних звуків звикає за пару секунд і спокійно до них відноситься.
- Добре спить, засипає швидко.
- Швидше відзивається на імя.
- Придумує різні сценарії з іграшками. Цікавиться новими: дитяча посуда, ляльками.
- Вивчив англ. алфавіт.
- Називає деякі кольори, деяких звірів, деякі форми
- Почав більше повторяти рухи, емоції, навіть деякі слова.
Але ближче до 4 років напевно почалась криза: на моє підняття голосу, ляпанець по жопі, мое дати здачу, у відповідь
мені дати ляпаса. Не завжди слухає, на заборону істерика. Але сподаюсь що мине з віком.
Взагалі змін в кращу сторону багато, але може не такі значні що вище описала. Так, їх так багато як хотілося б, але вони є. З кожним кроком потрошку будемо йти до цілі. Далі-більше!
Дякуємо всім працівникам і професору Вагіфу Мамедовичу Рахманову!!!
Поділитися сторінкою в соц. мережах: