Я Марія, мама Ромчика Романчука 4роки і 2 міс. з Черкас. Місяць тому закінчили 4-й етап (1 курс). Рома третя дитина в сім’ї. Вагітність проходила нормально, родився 9-10 балів по Апгар. З народження погано їв. В 3міс. почав зригувати, звернулись до лікарів, зробили МРТ і нам поставили діагноз сіндром Денді-Уокера. Прогноз: не відомо чи буде ходити і говорити, затримка в розвитку. Лікування специфічного не має, тільки постійна реабілітація. І почали кожного місяця лягати в неврологію, де проходили ЛФК, масаж, фіз процедури. Про професора розповіла реабілітолог, її пацієнт їздить на лікування і вона бачить результати. Так ми приїхали на 1-й етап в майже 2 рочки. До війни встигли пройти 2 етапа, потім виїхали до Польщі і перерва склала 1 рік і 4 міс. Тут про наши попередні досягнення і відгук про лікування с-му Денді-Уокера.
Після кожного етапа були свої досягнення: після 1-го почав добре спати, їсти, перестав боятися горщика і кататися на гойдалці, виросли відразу 3 зуби, яких не вистачало, почав звертати увагу на собак і кота, гладити їх; після 2-го почав повзати на попі)), все доставити і робити шкоду, сідати з положення лежачи, лягати акуратно на спину, а не просто падати і битися головою, стояти біля опори, з’явився повний зоровий контакт, брати маленькі предмети трьома пальцями, почалися ігри в ку-ку в різних виконаннях (закривається руками, книжкою, ковдрою, виглядає із-за кутка).
Після 3-го етапа став більше уважніше, краще займатися, впевненіше ходити за одну руку, інколи робити пару кроків самостійно, почав белькотати. На 4-му етапі пішло більше белькотіння, впевненіше ходить, робить 6-7 кроків, буває і до десяти, самостійно, може ще і нести пластмасову табуретку поперед себе💪, почав з’являтися вказівний жест, їсть без мультиків! (ще не самостійно, але ми працюємо). В мене пройшли котєлкові болі, радикуліт, руки перестали німіти.
Дуже вдячні Вагіфу Мамедовичу і всьому колективу!
Йдемо впевнено до своєї цілі і їдемо на підтримку!😊