Всім доброго дня. Пишу про наші результати після 10 днів другого етапу. Мама Тетяна, психолог, супервізор, викладач психології. Син Тимур, 9 років, 4-й клас екстернату. Нікополь, ВПО Волоське.
Коротко з анамнезу:
• з 2 років після нейровірусу перебували на постійному лікуванні в різних клініках;
• до серпня 2024 року у дитини з’явилися ускладнення, епіактивність за ЕЕГ, досягла піку дратівливість і, як наслідок, аутоагресія. Повний занепад сил і небажання жити;
• у вересні приїхали на лікування через гостру потребу — стан не піддавався корекції, лікарі призначили транквілізатори. Ми не давали їх дитині. Поїхали одразу до Рахманова Вагіфа Мамедовича;
• після першого етапу лікування і трьох днів підтримки стан Тимура повністю нормалізувався. Нова ЕЕГ показала відсутність епіактивності. Самопочуття дитини відновилось: з’явились сили жити, плани на майбутнє, витривалість, нові результати в навчанні. Все кардинально змінилось;
• на другий етап приїхали вже з типовим СДУГ. Працюємо над зміцненням нервової системи і розвитком вищих психічних функцій.
Коротко про нові результати:
• з’явився інтерес до вербальної інформації: з інтересом слухає і сам читає історії, притчі, казки, чого не було всі ці роки (покращилась увага, образне мислення, уява як психічний процес, когнітивна обробка сприйнятого на слух і при читанні);
• знову з’явився інтерес до ліплення і малювання;
• припинилися «безпричинні» напади спеки при стресі (вегетатика);
• за 10 днів пройдено ще 2 піки «загострень» — зараз спостерігаємо процес формування нових функцій як готовність до нових форм взаємодії і нового рівня самоконтролю;
• перехворів вірусом, температуру переніс без спазмів (часто в анамнезі були судинні спазми);
• став активнішим — живим, зацікавленим, таким, що тестує реальність.
Для себе я вивела низку правил під час проходження лікування. Тезисно:
1. Слухати й чути кожне слово професора так, ніби я на навчанні. «Бути дорослою та розумною» — це потім і не тут. Обнулення до стану учня необхідне для формування нових патернів.
2. Виконання інструкцій потрібне не професору, а нам самим — для наших результатів.
3. У цьому просторі важливо бути готовими змінюватися. Ригідність — неадаптивна і деструктивна як для дітей, так і для дорослих.
4. Все, що здається складним у виконанні — це точки росту, які мають виконуватись в першу чергу і з подвійною ретельністю.
5. Все, що здається жорстким — це контакт із блоками та опором до змін. Система тримає навіть деструктивну стабільність. Це мине, головне — продовжувати йти і чути.
6. Вагіф Мамедович фактично робить всю роботу за нас. Але наше головне завдання — відкрити двері у свої страхи і побачити свої дисфункції.
7. Психіка адаптивна. Дисфункція — це сигнал для пошуку функції. Спочатку слід позбавити квазіфункції, а потім коригувати саму дисфункцію.
8. Все, що вже заважає, має отримати бажану функціональну заміну. Інакше система підмінить його випадковим варіантом.
9. Для нових результатів у лікуванні слід змінювати і сімейну систему — без її трансформації досягнення будуть нестабільні.
10. Якщо в системі збій, треба шукати не тільки дисфункції, а й напругу. Вона в одного члена родини завжди впливає на інших.
11. Жінка — це символічна ємність життєвої енергії. Саме вона трансформує дисфункції в функції. Для цього потрібні оптимізм, наполегливість і рішучість.
12. Без чоловіка жінка не розкриває свої архетипічні можливості. Баланс у стосунках — основа результатів.
13. Вагіф Мамедович Рахманов проводить колосальну роботу з психікою кожного. Групова динаміка, яку він запускає, індивідуалізується для кожного. Рекомендувала б це як обов’язкову практику для кожного психолога.
Щира подяка!