Всіх вітаю! Я мати Олега Гнатишина, якому вже 16 років. Ми у Вагіфа Мамедовича проходимо лікування з далекого 2013 року та перше лікування мій син отримав у віці 5 років 10 міс. Нашу історію ви можете побачити у книзі Професора. Це наш тато зробив татуювання портрета Вагіфа Мамедовича на знак безмежної подяки за лікування сина. Коли людина побачивши тату питає у чоловіка, хто це в нього такий на животі, то відповідь одна «Ця людина врятувала мого сина та сім’ю».
Може здатися – якісь гучні слова, але я впевнена, що всі, хто отримав допомогу в Центрі, розуміє про що він говорить. Нагадаю, що Олег потрапив до професора без промови. Тільки бі-бі, ко-ко, пі-пі, ав-ав і це результат після 1,5 років на нейролептиках, які наш невропатолог грамотно прописувала та після скасувала. Вона сказала, що більшого толку вони нам дати вже не здатні, тільки шкода. Думаю, все комусь цікаво почитати про нашу сім’ю детальніше, легко знайде нашу історію. Я ж хочу залишити відгук про результати нашого 19 етапу лікування. З кожною поїздкою загострення згладжуються і не такі помітні в Олега, цього разу навіть не повернулося жодної з скарг, що часто відновлюються (розчісування до великих ран стегон, терпіння за бажання сходити в туалет по-великому). Можу з гордістю сказати, що у серпні 3 тижні Олег був у таборі з графіком роботи з 9-00 до 18-00 години зі звичайними дітьми віку від 9-16 років. Він був у такому захваті! Намагався розповісти і багато спілкувався з усіма дітьми, навчився кататися на різних пристосуваннях, знімав свої фізичні досягнення на телефон. Осінні канікули чекав на те, щоб знову туди піти.
З вересня Олег самостійно ходить до школи і сам приходить додому, має свої ключі від будинку. Якщо раніше у нього був панічний страх ходити чи гуляти без мене чи його тата, то зараз він цілком самостійний. Ми дуже довго до цього йшли. Поки була хороша осіння погода, Олег сам зранку їв, йшов у душ, одягався і йшов гуляти, а коли нагуляється (не менше 3-4 годин) приходив додому. Олег схуд, почав прагнути хорошої спортивної фігури. Це таке щастя! Перелік продуктів, які він їсть відповідає здоровій людині, яка любить все спробувати і смачніше))) і це дитина, яка до лікування не могла жувати і їла від сили 4 продукти, а на все нове було блювання або панічний страх спробувати. Розширився словниковий запас, покращується пам’ять, яка на сьогодні все ще найслабше у Олега. Але наш «діамант» перебуватиме під щоденним тиском, якщо послабити нашу з татом хватку, відразу ж розслабляється.
Цього року Олег у передноворічному настрої як ніколи у житті. Вся його кімната у фігурках різних героїв як із фільмів/мультиків так і вигаданих, пластилін просто найкращий подарунок для нього зараз. Часто чую як він співає в кімнаті і застаю його в танці перед дзеркалом)) раніше йому все одно було, до 19-ї поїздки такої поведінки не було. Саме це інформація для тих, хто чекає швидких чудес від лікування. Почала чути від нього фразу «я сам впораюся»! Постійно чуємо від нього історії як він когось перевів через дорогу чи допоміг матусі з коляскою, поки був сам на вулиці (гуляв чи йшов до школи чи зі школи). Бачимо зараз здорову емоційну реакцію на фільми, незвичайних людей на вулиці, нестандартні ситуації, а це дуже важливе покращення для нас!
Всім бажаю лише покращень, бути завжди на позитиві не дивлячись ні на що, сімейної гармонії та кохання!