Добрий день усім! Багато хто знає нашу родину, адже ми офіційно перебуваємо під наглядом професора з 2009 року. Мама Люда, син Денис з РДА — ранній дитячий аутизм. Багатьом відомо, що син уже дорослий, йому 18 років, закінчує школу, грає на фортепіано та дуже креативна й творча дитина!
Але мій допис сьогодні про іншого сина та власне про мене особисто!
Наш наймолодший син (їх у нас троє) чомусь не ріс. Бачу, що всі діти в класі вже мого зросту, а мій «сидить». Багато хто говорив, що ще виросте. Я ж почала хвилюватися, й ми поїхали разом з ним до інституту ендокринології. Оскільки я працюю в медицині, вирішила обстежити й себе. Дізналася, що в сина зріст значно нижчий за норму, і гормони росту (за аналізами) теж нижче норми… А в мене виявили збільшену щитовидну залозу та 3 вузли. Синові запропонували вколоти гормон і подивитися, як відреагує організм. Мені призначили йодомарин та обстеження раз на 6 місяців.
ЗВІСНО, вже через 3 дні ми були у Вагіфа Мамедовича. На зборах я постійно ділюсь нашими успіхами, причому всієї СІМ’Ї! Але цього разу в мене просто «відібрало мову»! Дуже-дуже хочеться до Дніпра – це наш другий дім. Дуже сумуємо за всіма, тому що всі нам стали дуже близькими, але поки Денис не пройде ТЦК і не отримає документ, ми не зможемо їхати.
ОТЖЕ: я й син пройшли обстеження 13.03.2005.
ВИСНОВОК: Діма — наш молодший син — вже в нормі зросту, гормони в нормі, нічого колоти не потрібно.
У мене: ЩИТОВИДКА В НОРМІ!
Звичайно, лікарі не вірять, що я нічого не приймала й не робила, АЛЕ ми всі знаємо цю історію з лікарями! Всі кричать одне й те саме: «Цього не може бути, вам ніхто не допоможе…» З нами так було, коли лікували Дениса у професора. А тепер і мені, й Дімі сказали: «ЦЬОГО НЕ МОЖЕ БУТИ!»😁
А ще хочу поділитися спогадами про день народження Дениса, 13.03.2025 (18 років!). Ми подарували йому Лего 18+, а бабуся й дідусь пазли на 1000 шт. Склав за день і те, й інше))). Ми навіть трохи в шоці. Лева-Лего назвав Сімба, а пазли попросив приклеїти на картон, як картину))
До речі, за прогнозами “лікарів” – Денис мав бути “глибоким інвалідом, якому НІХТО не допоможе” – слова психіатра у лікарні!
