Дорогий професоре! Я хочу висловити свою глибоку подяку. Після лікування не було жодного нападу панічних атак, навіть страшно говорити, а раптом знову будуть? Коли я проходила лікування, були жінки як я, з нападами які просто не дають жити, коли ти не можеш встати з ліжка, коли постійна нудота і шматок не лізе в горло, коли боїшся навіть думати, бо після найменших емоцій вилітає серце, то трясе, то в жар кидає, коли посеред вулиці починається блювота і підкошуються ноги і не ти запихаєшся транквілізаторами, коли ти боїшся не випити ліки і ходиш як зомбі.
Слава Богу. Я вже не приймаю жодних заспокійливих, типу лірика, або гідозепам, або золофт. Вже 2 місяці, пройшла 2 етапи лікування. І ось уже 2 місяці я живу нормальним життям. А до професора я потрапила прямо з-під крапельниць. Я скасувала усі препарати. На той момент. На 1 курсі лікування. Були загострення. Але завдяки щоденним ІРТ це пройшло непомітно.
Змінилася якість життя. Так, звичайно, я працюю над собою, але найголовніше пішов страх. І немає нападів, навіть якщо я з ким то лаюся, або порадію, тобто емоційно. Зі мною все гаразд, я не наковтуюсь ліків, що загасити гарячки в тілі чи приступи підвищення тиску. Цього більше нема.
Дякую Богу, завдяки професору! Я живу.
Може, я написала трохи сумбурно. Але від щирого серця.
Може комусь теж погано.
Тому ділюся своїм досвідом !!!!!!