Я Оксана, мама Влада 3.7 року, Київ. Відгуки. Лікування ЗПМР (аутистичні риси). Два тижні тому закінчився наш перший етап першого курсу. Можу сказати, що це були найкращі два тижні за останні два роки. За цей час Владик плакав кілька разів і обидва по справі (перший день у садочку та збиті коліна). Істерики пішли і, сподіваюся, назавжди. Владик зараз завжди у чудовому настрої, із задоволенням ходить на заняття та на тренування.
Став дуже ласкавим, сам просить “обіймашки”, хоча раніше це доставляло йому дискомфорт. Став самостійнішим. Швидко засинає. Перестав тікати надвір. Ми вже пробуємо гуляти “без ручки”, – раніше було лише залізне захоплення. Який же це кайф, – просто гуляти з дитиною без постійної напруги, що “ось зараз почнеться” і її доведеться тягнути.
У промові з’явився примітивний діалог, почав ставити прості питання, говорити про себе у першій особі. Нарешті помітив дітей.
Дякуємо професорові за можливість пройти лікування у клініці та отримати шанс на звичайне дитинство для нашого сина. За два роки ми багато чого перепробували, але таких результатів ніколи не було.
Дякуємо персоналу інституту за постійну підтримку та допомогу.