Мама Олена, син Саша (5 років 10 місяців) м. Київ, пройшли 4 етапи лікування (чекаємо 5), приїхали на лікування о 4.7 року. Діагноз офіційний — аутизм. Список скарг був класичний: стими, не відгукувався на ім’я, немає розуміння мови, непосидючий, після 3х років величезна харчова вибірковість, памперс. 2 слова у побуті. Зараз ми повільно але чітко йдемо до мети.
Повністю пішли помахи руками, скрегіт зубами, набагато краще концентрація уваги, розуміння мови покращало до 60%. Поліпшилася пам’ять, насправді все, що йому потрібно, він пам’ятає і знає де що лежить. Почав потроху виконувати прохання!
У саду і на заняттях, та й усі будинки відзначають незвичайну хитрість (а хитрість точно ознака розуму!).
Загалом видно, що дитина більш пристосована до цього світу і вже не боїться за її безпеку як раніше.
Перестав боятися собак (дякую Жужа, що ти радієш нашу сім’ю та всіх дітей та дорослих на етапах лікування).
Я обіцяю умовити чоловіка, щоб Жужа народила, коли дитина почне говорити і щеня найкрасивіше це буде подарунок професору!
Загалом з кожним етапом до дитини з’являється все більше усвідомленості та самостійності.
Ми не приймаємо тепер препарати (тільки вітаміни).
І займаємось із педагогами. Усі в сім’ї потроху перестають йти на поводі у дрібного маніпулятора і зараз активно пішла робота у боротьбі зі сорому пописати на вулиці в кущики, будинки горщик та унітаз.
Наразі дитина видає багато звуків, іноді проскакують слова. Набагато спокійніше стало стригти волосся та нігті на ногах (тільки на ногах не хотів до цього стригти свої рідні). Можна багато говорити про поліпшення, але я найбільше чекаю на промови та позбавлення від харчової вибірковості, тоді скажу, що дитина здорова.
Нині ми вдячні за те, що вже маємо.
Любимо весь персонал, усіх нових друзів та знайомих. Радіємо тому, що є чітке розуміння, де ми проводимо час кожні 3-4 місяці, вважаємо лікування у професора найкращим рішенням для нашої родини!
Атмосфера в сім’ї покращилася в сто разів, я знову стала набагато веселішою та життєрадісною (це точно відзначили люди, які знають мене з 1 етапу).
Чоловік часто цитує вдома коронні фрази професора, навіть батько часто дзвонить і запитує контакти центру, коли звертаються знайомі зі схожими проблемами.
Всім результатам, персоналу інституту сил і здоров’я, Вагіфу Мамедовичу шира подяка за його важку працю!
До зустрічі. З любов’ю із Києва 💙💛