Доброго дня, я Яна, мама Даміра, 6 років (3 етап). На лікування надійшли у 5.5 років, діагноз: затримка психомовного розвитку (ЗПМР) та синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ). Професор каже що пізно, але шанси є. Зрушення просто колосальні, до лікування не розумів звернене мовлення, був відсутній інстинкт самозбереження, був просто неосудний, не ходив у туалет по великому (в труси). Постійно кудись тікав, виборчий у їжі, істерики, крики, що без приводу переходять в ультразвук. Нині все це пішло. Сам навчився читати 3-ма мовами, пише, знає всі цифри, але і взагалі все, що належить знати в його віці.
Після другого етапу була моторошна ехолалія, зараз поступово сходить нанівець. Ми з трьох років займаємось з логопедом-дифектологом. Для мене найбільшою проблемою була його поведінка. Я ліворуч, він праворуч і так було у всьому, я не могла в магазин зайти. Ми ніби заходимо, йому цікаво, але тільки зайшли всі на вихід, то був кошмар. Я ще двері автоматичні на заправках і в супермаркеті, просто бляха, він коли бачив прям з глузду з’їхав і починалося, туди-сюди. Ми в Єгипті в готелі їх поламали! Зараз цього вже майже немає, він хоча б розуміє, що це робити не можна.
Так, є ще над чим працювати, але я вірю, що завдяки Вагіфу Мамедовичу ми зможемо все!
Велике спасибі ❤️