Я Ольга, мама Мілани 5,4 років м. Чорноморськ Одеська область. Потрапили на лікування о 4,10. Діагноз РАС. До лікування у професора пройшли 7 кіл пекла, інакше не назвеш! Наш тернистий шлях розпочався з 1,8 років, коли ми зробили ревакцинацію, через 2 тижні дитина повністю пішла в себе, зникли емоції, зоровий контакт, почала ходити по колу, крутити всі предмети, стояла на голові, нескінченна стереотипна поведінка. Бігала від стіни до стіни, мукання, яке зводило з розуму. У дочки зник нормальний сон. Вона прокидалася серед ночі та гуляла по 3-5 годин. Я не розуміла день чи ніч, у голові все переплуталося, вона прокидалася і репетувала, бідні сусіди і я. Я зачиняла одну кімнату на ключ, тому що вона прокидалася і бігала навколо і все трощила. Мій світ перекинувся, дізнавшись про діагноз моєї довгоочікуваної дитини я не спала 4-ро діб, почалися галюцинації. Мені призначили антидепресанти, від яких я була як після моторошної пиятики, з’явилися суїцидальні думки. У цей момент мій чоловік, тато Мілани був у рейсі, і я сама проходила весь цей кошмар.
Почалися наші поневіряння за всіма лікарями, знахарями, астрологами, мануальниками. І якось уночі я знайшла у соц. маму, яка радила психіатра-метаболіста, яка їм допомогла в схожій з нами ситуації. Але потрапити до неї був цілий квест, лікар із Москви і до неї ціла черга, треба чекати. Консультація злила 300 доларів за півгодини, он-лайн. Не бачачи дитину. Але я була у розпачі, в Одесі нам пропонували ноотропи та мікрополяризацію. я тому я наважилася. Чекали на цю консультацію місяць, я так сподівалася на чарівну пігулку. Але… Нам склали протокол на півроку, у ньому були чистки від паразитів, вірусів, заліковування слизової оболонки, щоб ви розуміли, дитина 2 років приймала більше 20 таблеток і бадів на день. Такий протокол коштував близько 600 доларів і всі ці бади і таблетки я шукала по Європі, Росії і замовляла з Америки. І таких протоколів у нас було 3 чи 4. Вже й не згадаю, я вірила та сподівалася. Але дива так і не сталося (останній протокол, взагалі зніс усю поведінку Мілаші. Вона просто не спала, кидалася, мало їла, кусала мене до крові та шрамів. Билася головою об підлогу. Я писала лікарю, але їй додзвонитися просто нереально. Було прийнято Рішення все скасувати. Повз це було дуже багато занять. з Ковидом і чоловік рік не міг піти в рейс, а я наполеглива мама і мені не можна було гаяти час. немає ні в кого ((( Згадую і мурашки по шкірі).
Почалася війна і нам довелося виїхати до Румунії, де ми просиділи без занять 1,8 (Просвіта не було, поліпшень теж, дитина захворіла на ротавірус і стало ще гірше, відкат (В один прекрасний день до мене в центрі біженців підійшла жінка (згадую її з теплом і трепетом) Вона відвела мене вбік і сказала.
Зараз дитина здорова каже, ходить на горщик і все у нас добре, а вони пройшли 2 етапи всього. І з того часу ця думка мене не відпускала. Зі мною в Румунії на той момент була моя матуся (Царство їй небесне 🙏 Вона хворіла на рак і я не могла так зірватися і поїхати, вона проходила хіміотерапії за програмою для біженців. Лікування мами зайшло в глухий кут, нам сказали що на жаль більше допомогти не можуть і мамине бажання було повернутися додому, в останній шлях 😭Мамочки моєї не стало 6 жовтня 2023 року, її бажання було щоб я поїхала в Дніпро і 11 листопада, через місяць як мами не стало я була вже в Дніпрі. Після першого етапу, у дитини покращився. сон, вона стала засипати швидко і без істерик, спить всю ніч, покращилося розуміння промови, почала пробувати нові продукти, горіхи, маслини. Але значні поліпшення звичайно я помітила вдома. дусі.
Поліпшився зоровий контакт, він став стійкішим, з’явилося звернене Мама 🤩 На другий етап ми приїхали вже в березні. Після другого етапу а точніше в середині дитина стала їсти сама, виделкою і ложкою, до цього навіть не хотіла пробувати їсти сама. Почала грати з дітьми, саме взаємодіяти, а не просто штовхати чи забирати іграшку. З останніх досягнень навчилася кататися на самокаті за 2 дні. До цього і кілька кроків проїхатися не могла, не розуміла, що треба робити, зараз ганяє, ми наздогнати не можемо. У садку їсть, юшку 😳 Рибні котлети, гарбузово-яблучний компот. Раніше від запаху гарбуза був блювотний рефлекс. Ми дуже вдячні Професору 🙏 Усьому колективу Інституту. Я їдучи з лікування, вже знову хочу повернутися. У мене пройшло безсоння, раніше засипало тільки з пігулками (пила 2,5 роки Атаракс, мелатонін, гліцин, гедазепам та багато іншого. Була, як наркоман! Якщо закінчувався Атаракс, а я була в Румунії, то починалася паніка. Замовляла в Україні і відправляла, страшно згадати. Зараз сплю чудово, прокидаюсь відпочила. Поліпшилася «Погода у домі» Менше сварок із чоловіком, більше спокою та віри, що все буде добре. Вже планую поїздку у вересні до Дніпра.