Багато хворих після одужання забувають своїх рятівників. Однак є такі пацієнти, які пам’ятають своїх лікарів і періодично з’являються на прийомі. Одна з таких матерів дитини, яка лікувалася в Інституті, після проходження повного курсу терапії у професора повідомила про свої покращення. Ми – колишні пацієнти НДІ, і одні з багатьох здорових дітей Професора! Моя подяка Вагіфу Мамедовичу не пройде ніколи!
Зараз нашому Матвієві 7 років, він здорова усвідомлена дитина, читає український буквар, навчається в 1 класі німецької школи, катається на ковзанах, на роликах, на лижах. Цього року освоїв велосипед, дуже любить футбол, плаває як дорослий, на спині, під водою, займається хокеєм, годинами може спокійно збирати Лего, постійно щось хоче, пробує, вигадує, цікавиться, фантазує, моя гордість та двигун Життя!
У 3 роки та 9 місяців ми потрапили до Професора з діагнозом РАС, ЗПМР, сенсорно-моторні порушення. Матвій не говорив, не було чітких слів і пропозицій, не розумів звернуту мову, боявся галасу техніки, не ходив по брівці, не утримував ручку в руках, була порушена велика і дрібна моторика, не цікавився іграшками та дітьми, був примхливий, іноді агресивний, спав неспокійно, постійно крутився уві сні, від емоцій іноді пересмикувався, не просився в туалет по-великому. Я вже й забула всі його 17 скарг, але точно пам’ятаю, що від неможливості допомогти і одержимості думок – як вилікувати свою дитину, у мене неміла ліва рука, набрякали сильно ноги, випадало волосся, щодня боліла голова і смикалося око (нервовий тик), був стан емоційного вигоряння та нескінченного переживання.
Після 1 етапу лікування (21 день) стан Матвія покращився і змінився на краще на 65% !!! Я про таке і мріяти не могла! Він почав говорити, спати, проситися в туалет і грати з дітьми… Виявляв інтерес до всього, наше життя змінилося на до і після. Через 3 місяці ми приїхали на 2 етап лікування, дуже багато ходили із заплющеними очима назад, стан Матвія по зошиту скарг покращився на 15%, він почав ставити запитання та будувати маленькі пропозиції, запрацювала логіка. А потім Матвій почав говорити багато, іноді я навіть мріяла, щоб він на якийсь час замовк. Далі повільно, по крупинках, ми збирали наші успіхи, прибирали ехолалію (неконтрольоване та неусвідомлене повторення мови) та йшли до нашої Перемоги, до Розуміння та Свідомості!
У червні 2021 року ми пройшли 4 етап лікування. Я спонтанно вирішила приїхати, тому що логопед, яка займалася з Матвієм, почала нам нав’язувати і рекомендувати процедури для стимуляції мозку, тому що Матвій у свої 6 років готуючись до школи, не міг ще чітко висловити свою думку у реченні з 7-10 слів на українською мовою. Рекомендувала Томатіс, і заспокійливі таблетки, тому що дитина занадто енергійна. У результаті логопед була культурно надіслана, а найкраща стимуляція мозку – це, звичайно ж, у Професора в НДІ!
І ми отримали результат, якого нам не вистачало. Повертаючись додому, я говорила з Матвієм так, як ніколи! Ми перемогли всі наші діагнози та скарги! Матвій танцював, розповідав вірші на ранках у садку, готувався до школи. Але почалася війна.
За всіма успіхами Матвія сьогодні стоять 2 роки лікування, наполегливої праці, незламної Віри та безумовної Любові! Ми прожили свою школу Життя в НДІ, яке змінило мій світогляд, ми бачили чудеса, і стикалися з неймовірними долями інших людей! І я точно знаю, що обов’язково ще приїду, щоб сильно обійняти Людину, яка вилікувала мою дитину, врятувала мене і мою сім’ю!
Я бажаю Вам сил, терпіння та можливостей дійти кінця, і щоб Ваші результати лікування перевершили очікування! Безмірної любові та нескінченної Віри! Нехай здорових дітей та щасливих сімей стає більше!