Я мама Смирнова Даміра 7 років, діагноз РАС. вперше приїхали в Центр, коли сину було 5 років влітку 2021р. не дивився в очі. не розумів звернену мову. стіми — в 22 році консультувались з вчителем мол. класів і вона побачила як він б’є об парту ручку, олівець — виразила занепокоєність, чи вдасться йому взагалі писати, такі сильні були стіми. вокалізація — від різних звуків закривав вушка руками. проблеми з ШКТ — погано перетравлював їжу, мучили то запори, то поноси. вибірковість в їжі — простіше сказати, що він їсть чим що не їсть. алергії. страх темряви. викладав іграшки в рядок. постійно щось крутив в руках, все гриз (зарядки, стіл, тощо). звертались до психологів, неврологів, психіатрів. деякі радили прийняти просто таку особливу дитину типу така доля і народити ще, але нормальну))). пили різні ноотропи пантогам, цераксон, когнум, риссет і так далі. вже не пам’ятаю деякі тільки викликали алергію.
після 1 етапу на наступний день почав свідомо казати мама, папа, дай, на до того просто так повторював дадададада, папапапа і все. почалось гарне звуко-наслідування. почав хоча б пробувати якусь нову їжу. помітив тварин. покращилось розуміння зверненої мови. набагато краще став дивитись в очі і так далі. поліпшення помітили всі хто знав і спілкувався з нами. була довга перерва. на 2 етап приїхали вже влітку 2023р. після 2, 3, 4 етапу покращилось поступово все (повільно, але крок за кроком краще).
Дамірчик дуже добре підріс, зміцнів імунітет (після лікування набагато менше хворіє). з ним можна домовитись. він дає зрозуміти чого він хоче, що болить, що турбує, чого не хоче. зараз я дуже щаслива моя дитина їсть болгарський солодкий перець) і пробує нову їжу. взяв ложку. став більше і довше сидіти і писати. за зиму і за весну тільки декілька раз кровило з носа (це майже нічого у порівнянні з тим, що було — осінь, весна прокидався через день подушка в крові. набагато менше алергії (раніше запалення якісь на щоках з’являлись, набрякали очі, ніс) зараз на пил і на кота трошки ще залишилась алергія.
Дє без проблем підстригти нігті, перестав боятись темряви, перестав закривати вушка руками. коли спить язичок знаходиться в ротику там де і має бути. в нього наче відкрилися очі. хоче гратись з дітьми. майже пропала метеозалежність, перепади тиску. став їсти набагато менше солодкого. я дуже задоволена результатами синочок радує мене кожен день. хоча в нього перший раз за 4 етапа загострення спостерігається. а без загострення не буває поліпшення. так що після підтримки чекаю ще більше здивуватись і зрадіти Дамірчиковим покращанням ).
Що стосується мене то “котєлкові” болі пройшли, сіпання очей пройшло. що мене тішить найбільше болі в суставах не мучають. і ще поліпшення ментального здоров’я хочу жити.
Дуже вдячна Професору Вагифу Рахманову і всьому колективу центру за чуйність, підтримку і надію.
ДЯКУЮ!!!