Звернулися до 4,4 років, на даний момент пройшли 6 етапів, тобто на другому курсі + підтримки. Діагноз ЗПМР. Навчаємось у масовому саду на інклюзії. До лікування пройшли ін’єкції, сиропи, пігулки. Скоро 2 роки, як ми відмовилися від препаратів з неврології і ні на мить про це не пошкодували))
За час лікування ЗПМР досягли дуже значних результатів: від окремих слів до повноцінних пропозицій; пішов страх гойдалок, дитячих майданчиків, самокатів і т.д., зараз спокійно на всьому катається (і навіть на великій живій конячку їздив!)); став емоційно стійкішим, не істерить з незрозумілих причин, якщо щось не так, то може це пояснити; за когнітивними характеристиками від рівня однолітків не відстає, а чимось набагато випереджає (дуже хороша пам’ять); став швидше засинати; дуже виріс і багато чого ще! Згадуючи лихоліття до професора, здається ніби було вже і не з нами)))
Поки наша слабкість – це комунікація, але в саду хвалять, що починає більше вмикатися в колективні ігри, так що сподіваємось і працюємо над тим, що налагодити всі моменти) А ще після початку лікування наші заняття з педагогами стали продуктивними, а не просто під ногами столом. У мене пройшли болі в спині і котелкові, стала набагато спокійнішою і впевненою в тому, що буде день коли я скажу, що моя дитина абсолютно здорова, хоча професор каже, що вона вже здорова, але мені поки ще мало)))
Ще хотілося б додати, що необхідно працювати абсолютно весь час і не тільки на лікуванні, а й удома, як би важко не було, і як би ви не втомилися.
Величезна подяка за працю Вагіфу Мамедовичу та його колективу!
А також долі та добрим людям, які допомогли потрапити до інституту та змінили цим наше життя!))