Пропонуємо вашій увазі відгуки наших пацієнтів, які з початком війни виїхали за кордон, але повертаються в Україну, в Дніпро, щоб продовжити лікування своїх дітей в нашому Інституті.
Ставлення до хвороби своєї дитини у батьків буває різним. Одні замикаються в собі і чекають допомоги від Бога, інші негайно шукають спеціалістів і хочуть допомогти дитині, деякі батьки, у тому числі й серед наших пацієнтів, після відвідування різних спеціалістів і, почувши про невтішний діагноз, самі опускають руки і в них починаються проблеми зі здоров’ям.
За статистикою Інституту професора Рахманова близько 5% батьків шукають різні способи допомоги та лікування своїх дітей. При цьому батьківський обов’язок та природний інстинкт допомогти своїй дитині не мають меж. У жовтні – листопаді закінчили черговий етап лікування в Інституті діти, які тимчасово у зв’язку з війною в Україні проживають за кордоном.
Там вони зіткнулися з різним відношенням до себе: у Польщі до мами хлопчика – аутиста викликали поліцію, а у Швейцарії навчили гуманно ставитись до таких дітей. Мами наших маленьких пацієнтів діляться враженнями від тимчасового перебування в інших країнах і ставлення до дітей, які потребують особливої уваги.
Багато батьків подолали понад 2000 км небезпечного шляху, знайшли у собі сили волі та приїхали до Дніпра. Ми вже писали про материнський подвиг Айгюн Айдінової з Харкова, яка тимчасово проживає з дітьми в Польщі. Вона із сином Тогрулом буквально втекла від родичів, які не дозволяли повертатися на лікування до України. Ось ще кілька прикладів:
Платон Хорішко, 4 роки, Дніпро (тимчасово проживає у Швейцарії), закінчив 3-ий етап лікування у листопаді 2022. Раніше на наших сторінках у соцмережах ми вже розповідали про лікування та одужання Платона;
Світлана, 5,8 років, Київ (тимчасово проживає в Німеччині), закінчила 8 етап лікування у листопаді 2022 року. Мама Світлани проїхала за кермом на машині 2500 км з Німеччини до Дніпра. Раніше мама Світлани залишала свій відгук у нашій WhatsApp групі;
Кирило, 3 роки, Харків (тимчасово проживає в Польщі), закінчив 6 етап лікування у жовтні 2022 року;
Сулейман Теймуров, 4,5 років, Баку, закінчили 4 етап лікування у жовтні 2022 року. Його дідусь був категорично проти від’їзду доньки та онука в Україну, він сказав мамі Сулеймана: «Я розумію, що ти зібралася їхати заради дитини, але ти теж моя дитина і я не відпускаю тебе, це дуже небезпечно». Раніше на наших сторінках у соцмережах ми вже розповідали про лікування та одужання Сулеймана;
Мухтар Телманович Годжаєв, 8 років, закінчив 1 етап лікування у жовтні 2022 року. Приїхали до Дніпра з Голландії;